новини
Підводне каміння договору про матеріальну відповідальність працівника
У статті — чотири поширені ситуації, коли роботодавець не зможе притягнути до відповідальності працівника, з яким уклав договір про повну матеріальну відповідальність. Знатимете, як оформити документи, щоб цього уникнути. Якщо не дотримаєтеся вимог щодо передачі майна, втратите матеріальні цінності, а вину працівника може не підтвердити навіть суд Людмила Кравченко , керівник групи експертів із бюджетного обліку Експертус Головбух, Київ Заклад освіти зобов’язаний закріпити своє майно за відповідальними особами, які забезпечать його збереження та належне використання. Ревізори обов’язково стежать за цим під час перевірки фінансово-господарської діяльності закладу. Коли настає повна матеріальна відповідальність Повна індивідуальна матеріальна відповідальність настає, коли роботодавець укладає з працівником письмовий договір. У ньому працівник бере на себе повну матеріальну відповідальність за цілісність майна та інших цінностей, які роботодавець передає йому для зберігання або з іншою метою. Письмовий договір про повну матеріальну відповідальність роботодавець укладає з працівником, який: досяг 18-річного віку; обіймає посаду або виконує роботи, безпосередньо пов’язані зі зберіганням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням або використанням у процесі виробництва переданих йому цінностей, згідно з переліком, який затвердив КМУ. Підстава — стаття 135-1 КЗпП. Законодавство містить прогалину щодо того, як регулювати повну матеріальну відповідальність. До того як ВРУ ухвалила Закон України «Про дерадянізацію законодавства України» від 21.04.2022 № 2215-Х, роботодавці відповідно до Постанови ВРУ від 12.09.1991 № 1545-XII керувалися Переліком від 28.12.1977 № 447. Однак ВРУ дерадянізувала його. Нового типового договору та переліку посад і робіт, які потребують повної матеріальної відповідальності працівників, КМУ ще не затвердив. Мінекономіки в листі від 26.04.2024 № 4706-05/30662-09 зауважує: Перелік № 447 і типова форма договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність на сьогодні чинні. Як документально оформити передачу майна Щоб належно закріпити майно закладу освіти за матеріально відповідальними особами, дотримуйтеся алгоритму. Крок 1. Видайте наказ про призначення матеріально відповідальної особи. У наказі зазначте прізвище, ім’я працівника, якого призначаєте матеріально відповідальним, і обґрунтуйте необхідність договору про матеріальну відповідальність (Додаток 1). Додаток 1 Приклад наказу про призначення матеріально відповідальної особи Крок 2. Укладіть договір про матеріальну відповідальність. Договір про повну матеріальну відповідальність можна укладати, якщо посада працівника передбачає безпосереднє управління матеріальними цінностями. Наприклад, комірник, завідувач господарства тощо. Договір визначає обов’язки та відповідальність працівника, якщо майно буде втрачене або зіпсоване. Укладайте договір у двох примірниках. Один надайте працівнику, а другий долучіть до його особової справи. Договір про повну матеріальну відповідальність укладайте лише в письмовій формі (Додаток 2). Додаток 2 Приклад договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність Зазвичай договір укладають у день, коли працівник почав виконувати посадові обов’язки, пов’язані з матеріальною відповідальністю. Крок 3. Оформте акт приймання-передачі майна. В акті зазначте: найменування та інвентарні номери переданого майна; перелік матеріальних цінностей; кількість, вартість і технічний стан; дату передачі. Крок 4. Відобразіть майно в бухгалтерському обліку. Інформацію про передане майно внесіть до облікових регістрів та інвентаризаційних відомостей. На що звертають увагу ревізори Під час перевірки стану збереження майна, використання оборотних і необоротних активів ревізори перевіряють, чи: призначили наказом осіб, які відповідають за збереження основних засобів та інших необоротних матеріальних активів; уклали з матеріально відповідальними особами відповідні договори; оформили акти приймання-передачі майна; відповідають облікові записи фактичній наявності майна; є документи, які підтверджують проведення інвентаризацій. Додатково ревізори ініціюють проведення інвентаризації під час перевірки. Які найпоширеніші порушення процедури передачі майна Розглянемо поширені ситуації, коли заклад освіти порушує процедуру передачі майна. Керівник закладу освіти видав наказ про закріплення майна за матеріально відповідальною особою, але акта приймання-передачі не оформив. У разі нестачі або пошкодження майна працівник зможе уникнути відповідальності, оскільки факту передачі документально не підтвердили. Щоб довести в суді вину працівника, з яким уклали договір про повну матеріальну відповідальність, треба мати первинний документ із підписом працівника, який підтверджує, що передача та приймання матеріальних цінностей відбулася. Працівник отримав майно, але через неуважність не підписав акт приймання-передачі. У цьому разі навіть суд не зможе притягнути працівника до відповідальності. Без підписаного акта зобов’язання щодо збереження майна не виникає. Керівник закладу освіти уклав договір про повну матеріальну відповідальність із працівником, посада якого не передбачена в Переліку № 447. У цьому разі працівника не можна притягнути до повної матеріальної відповідальності. + Керівник закладу освіти через суд намагається стягнути з працівника шкоду, посилаючись на укладений договір про повну матеріальну відповідальність. Хоча посаду працівника містить Перелік № 447, але в змісті трудової функції працівника немає обов’язків, пов’язаних зі зберіганням або обробкою матеріальних цінностей. Договір суд визнає недійсним, тому заклад не зможе притягнути працівника до відповідальності. Отже, стягнути матеріальну шкоду, яку завдав працівник, можна, лише якщо суд встановить: чи завдав працівник прямої дійсної шкоди та який її розмір; які неправомірні дії працівника спричинили шкоду; чи належать до обов’язків працівника обов’язки, неналежне виконання яких призвело до шкоди; у чому полягає вина працівника; за яких обставин працівник заподіяв шкоду; чи створив роботодавець умови для збереження матеріальних цінностей і належної роботи з ними. Відсутність хоча б однієї з цих умов звільняє працівника від обов’язку компенсувати заподіяну шкоду.