Сторінка медичної сестри
Старша медична сестра, консультує, інформує
У закладі дошкільної освіти (ясла-садок) "Альбінуца" організована робота медичного кабінету, ізолятору. Приміщення відповідають санітарно-гігієнічним вимогам, оснащені та забезпечені необхідним обладнанням та лікарськими засобами, виробами медичного призначення.
У медичному кабінеті працює старша медична сестра Йовдій Марія Іванівна, яка веде облік медичного обладнання, лікарських засобів та виробів медичного призначення. У своїй роботі вона керується чинним законодавством, нормативно-правовими актами органів охорони здоров’я, освіти та науки, здійснює постійний контроль за станом здоров’я дітей, проведенням обов’язкових медичних оглядів дошкільників та працівників, профілактичних щеплень у порядку і в терміни, встановлені МОЗ України, надає невідкладну медичну допомогу вихованцям у разі гострого захворювання або травми, здійснює контроль за організацією та якістю харчування, дотриманням раціонального режиму навчально-виховної діяльності, санітарно-гігієнічних вимог та протиепідемічного режиму; проводить санітарно-просвітницьку роботу серед дітей, батьків або осіб, які їх замінюють, та працівників закладу; веде звітно-облікову медичну документацію в порядку, встановленому МОЗ України.
Старша медична сестра проводить огляди дітей при прийомі в заклад дошкільної освіти та здійснює медичний контроль за перебігом періоду адаптації,щоденні огляди дітей щодо виявлення у них ознак захворювань.
Медпрацівник проводить аналіз стану здоров’я дітей за результатами обов’язкових медичних оглядів, розробляє план оздоровлення, здійснює контроль за виконанням рекомендацій фахівців, інформує батьків і педагогічний персонал про лікувально-профілактичні заходи, проведення яких передбачається, їх результати.
Протягом року Марія Іванівна здійснює постійний контроль за організацією рухового режиму дітей, проведенням оздоровчо-фізкультурних заходів і їх впливом на організм дитини, організацією загартування та харчування. Старша медична сестра забезпечує контроль за дотриманням режиму дня та навчальних навантажень згідно з віком дитини; профілактику травматизму, спалахів гострих кишкових та вірусних інфекцій.
Вся медична робота в закладі спрямована на зміцнення фізичного та психічного здоров’я дітей.
Шановні батьки!
Попередження дитячого травматизму та перша долікарська допомога
Порізи, садна і подряпини – невід'ємна частина допитливого дитинства. Навіть найуважніші батьки і вихователі не можуть дати гарантії, що опікувана ними дитина виросте без падінь, забитих місць і ушкоджень.
Найпоширеніші види дитячих травм
Найпоширенішими видами дитячих травм є забої, порізи, садна і подряпини.
Особливе місце серед них посідають травми обличчя. Зокрема, це можуть бути синець, садно, подряпина, прямий лінійний розрив на чолі, рвана рана на підборідді, глибокий розрив нижньої губи. Дітей з будь-якими глибокими ранами слід негайно показати лікареві для своєчасної відповідної обробки рани. Він правильного накладення пов'язки і грамотної обробки рани залежить, яким буде шрам після порізу: дуже великим чи майже не помітним.
Загальноприйнятими заходами першої долікарської допомоги при порізах і саднах є:
- промивання рани;
- зупинення кровотечі;
- накладення стерильної пов'язки (при кровотечі – тиснутої пов'язки);
- застосування антисептика.
Найкраще лікування для невеликих порізів і подряпин – промивання рани чистою водою з милом за допомогою марлевого тампона чи шматочка чистої тканини. Ретельне промивання – ключ до запобігання інфекції. Після промивання слід добре змити мило водою. Промивання варто повторити кілька разів на день доти, доки поріз повністю не затягнеться. Дуже забруднену рану ліпше промивати перекисом водню. Подряпини можна промивати як водою, та к і антисептичним лосьйоном.
Після висушування порізу чистим марлевим тампоном слід накласти суху стерильну пов'язку, щоб до повного загоєння поріз залишався чистим. Перед накладанням пов'язки необхідно переконатися у тому, що краї порізу чисті, рівні і легко сходяться, після чого звести їх докупи. Для захисту порізу можна скористатися спеціальним пластиром. У разі накладення пов'язки або пластиру на глибоку рану не варто занадто щільно зводити її краї, оскільки це може спричинити розвиток анаеробних збудників.
Рана швидше загоїться і вірогідність інфікування зменшиться, якщо її перебинтовувати якомога рідше. Якщо пов'язка послабилася або забруднилася, можна накласти новий шар бинтів поверх попереднього.
Садно загоюватиметься найліпше, якщо його залишити відкритим. Однак, якщо шкіру ушкоджено на значній ділянці, можна накласти пов'язку. Перед цим потрібно промити рану і залишити її відкритою, поки не утвориться скорина, інакше бинт прилипне, і, знімаючи його, можна пошкодити засохлу скорину.
Звісно, відкрите садно загоюється швидше. Утім, якщо дитина іде гратися на дитячому майданчику, обов’язково слід закрити рану не дуже тугою пов'язкою. Після повернення дитини у приміщення пов'язку знімають.
Щоб якнайшвидше зупинити кров, на рану необхідно щільно накласти пов'язку і як слід натиснути на неї рукою,а за потреби – потримати її так протягом 15 хвилин. Це зупинить будь-яку кровотечу, крім артеріальної. Для зменшення кровотечі доцільно підняти ушкоджену частину тіла догори. Якщо кров просякнула першу пов'язку, поверх неї необхідно накласти другу тугу пов'язку. Додавати нові пов'язки слід поверх попередніх, оскільки під час знімання пов'язки можна ушкодити кров'яний згусток, який утворився, і цим самим викликати нову кровотечу.
Надаючи першу допомогу при пораненнях, не можна:
промивати рану спиртом, розчином йоду, оскільки це може викликати опіки;
відривати прилиплі шматочки одягу;
засипати рану ліками у вигляді порошків, змащувати її будь-якими мазями або олією;
класти вату безпосередньо на рану;
видаляти сторонні тіла, а при випаданні внутрішніх органів – вправляти їх у рану (їх можна тільки закрити стерильними матеріалами).
Отруєння
Гострі отруєння досить часто трапляються у дітей дошкільного віку. Причиною отруєнь є відсутність у малюків життєвого досвіду, знань, а також невміння дорослих сформувати у дитини навички безпечної поведінки. Кожне гостре отруєння або підозра на нього потребують негайного надання медичної допомоги та обов’язкової госпіталізації дитини. Проникнення отрути в організм дитини можливе через рот, а також через дихальні шляхи та шкіру.
Факти про захворювання, які можна попередити шляхом вакцинації
Ми усі прагнемо, щоб наші діти росли здоровими. Ми їх оберігаємо, загартовуємо, консультуємось з лікарями. Але бактеріє чи вірус потрапляють до дитячого організму і викликають хворобу. На жаль, імунна система дитини ще нерозвинена, тому потрібно допомогти їй протистояти інфекції.
Інформація про щеплення
Своєчасно і правильно зроблене щеплення допоможе уникнути таких важких хвороб, як дифтерія, краснуха, кір, поліомієліт, гепатит В, туберкульоз.
Дифтерія – захворювання, що швидко поширюється при кашлі та чханні, може викликати параліч, проблеми дихання, серцеві розлади та призвести до смерті.
Правець (рос. стовбняк) може виникнути, коли бактерії правця проникають в організм через ушкоджену шкіру (ранки, подряпини). Захворювання може стати причиною м’язових судом, проблем дихання, серцевих розладів та смерті.
Кашлюк (рос. коклюш) поширюється при кашлі та чиханні. Викликає довготривалі напади кашлю, які ускладнюють дитині приймання їжі, пиття або навіть дихання. Кашлюк є причиною легеневих проблем, ушкоджень мозку та навіть смерті.
Гепатит В – інфекційне захворювання печінки. Він може передаватися від інфікованої матері до дитини під час пологів або – від однієї особи до іншої через кров та біологічні рідини (слину, сльози, інші фізіологічні виділення), тобто при будь-якому близькому контакті. Вірус гепи тути В викликає ушкодження печінки. Такі ураження можуть спричинити розвиток смертельного захворювання – раку. Серед причин раку вірус гепатиту В стоїть на другому місці після паління тютюну.
Кір (рос. корь) викликає тяжку лихоманку, висипання та симптоми, подібні до грипу. Захворювання часом може призвести до втрати слуху, запалення легень, ушкоджень мозку або навіть смерті. Кір поширюється дуже швидко та легко, при цьому діти, які не були вакциновані, захворюють в першу чергу. Доведено, що вірус кору може перебувати в повітрі (зберігаючи здатність інфікувати) протягом 2 годин після того, як хвора особа залишила кімнату.
Паротит (рос. свинка) викликає головний біль, лихоманку, набряки шийних та підщелепних залоз, запалення яєчок у хлопчиків-підлітків та дорослих чоловіків. Захворювання може спричинити втрату слуху, менінгіт (запалення головного та спинного мозку), інші ушкодження мозку.
Краснуха викликає помірну лихоманку, висипи на обличчі, шиї та тулубі. Вагітні, які захворіли на краснуху, можуть втратити дитину або народити немовля з тяжкими вродженими вадами ( з так званим «синдромом вродженої краснухи»).
Поліомієліт викликає лихоманку і призводить до менінгіту та/або прижиттєвих паралічів. Захворювання може бути смертельним. Особи, інфіковані вірусом поліомієліту, розповсюджують вірус з виділеннями (калом).
Туберкульоз залишається найпоширенішим у світі інфекційним захворюванням. Як правило, важкий перебіг хвороби зумовлює інвалідизацію та високу смертність.
Багато дитячих хвороб можуть бути попереджені шляхом використання вакцин, що застосовуються при плановій імунізації. З часу впровадження цих вакцин кількість захворювань, ускладнень та смертельних випадків від цих хвороб значно знизилась. Але потрібно пам’ятати, що бактерії та віруси мають властивості виживати та періодично спричиняти епідемії серед невакцинованого населення. Внаслідок недостатньо сформованої системи імунітету особливо вразливі до них діти раннього віку. Без вакцинації (щеплення) хвороби, від яких ми зараз захищаємо своїх дітей, можуть повернутися. Багато дітей, які вижили після захворювання, можуть страждати від хронічних ускладнень протягом всього подальшого життя.
Хвороби розповсюджуються через спілкування з інфікованими невакцинованими особами. Ризик поширення захворювань серед дітей, які не отримали щеплення, значно вищий, ніж у захищених шляхом вакцинації. Навіть невелика кількість не імунізованих людей може бути причиною епідемії такого захворювання, як, наприклад кір.
Імунізація є найбільш ефективним та надійним методом захисту. Сьогодні завдяки розробленим вакцинам існує реальна можливість захистити дітей від значно більшої, ніж раніше, кількості важких і часом смертельних інфекційних хвороб.
Профілактика за допомогою вакцин спрямована саме проти тих інфекцій, які спричиняють тяжкі захворювання та викликають смертельні випадки. Вакцини місять або дуже ослаблені мікроорганізми, або вбиті, або ж їх окремі складові. Коли їх вводять до організму, імунна система продукує спеціальні білкові молекули – антитіла, та спеціальні клітини. Саме вони і відповідають в організмі людини за стійкість до інфекцій, тобто імунітет.
В нашій країні профілактичні щеплення поділені на 4 розділи: щеплення за віком, за станом здоров'я, щеплення, які обумовлені епідкон'юктурою, рекомендовані щеплення. Щеплення за віком проводяться проти таких інфекційних хвороб, як: туберкульоз, гепатит В, дифтерія, кашлюк, правець, поліомієліт, гемофільна інфекція, кір, краснуха, паротит.
З кожним роком у країні з'являються все більше багатокомпонентних вакцин. Коли за рахунок однієї ін’єкції діти захищаються проти трьох, та навіть шести інфекційних захворювань.
Термін введення вакцин та мінімальні інтервали між щепленнями в Україні регламентує Національний календар щеплень, який відповідає Європейським стандартам.
Будь-яке щеплення є в сотні разів безпечнішим, ніж захворювання, від якого воно захищає.
Якщо припинити проводити щеплення, рівень інфекційної захворюваності швидко почне підвищуватись.
Щоб уникнути ускладнень, перед вакцинацією дитину оглядає лікар. Тільки в деяких випадках після проведення маніпуляції можуть виникати так звані місцеві реакції у місці введення препарату (невеликий набряк, почервоніння) та незначне підвищення температури. Про це батьки повинні бути попереджені медичним працівником.
Введення вакцини ніколи не призводить до захворювання, проти якого здійснювалося щеплення.
Вакцинація проводиться у відповідності з календарем щеплень, який розроблено з урахуванням міжнародного досвіду, і на сьогодні, за умовами його дотримання, він є найоптимальнішим для забезпечення повноцінного імунітету.