вікові групи
Графік проведення заходів в ЗДО (ясла-садок) «Альбінуца»
за друге півріччя 2024-2025 н.р.
Ясельна група
- Екскурсія до харчоблоку ЗДО (люти-березень)
- Театралізована діяльність казочка «Курочка ряба» (березень)
- Відкрите заняття Тема: У пошуках сонечка (травень)
- Весняне свято (квітень)
Молодша група
1)Театралізована діяльність казка «Рукавичка»(лютий)
2)Відкрите заняття з фізкультури (березень)
3)Екскурсія до кафе (квітень)
4) Вечірка у стилі 80-90х
Середня група
1)Театралізована діяльність казка «Солом’яний бичок»(березень)
2)Відкрите заняття (квітень)
3)Свято весни (травень)
4)Екскурсія до відділення пошти (квітень)
Старша група
1)Театралізована діяльність казка «Коржик»
2)Відкрите заняття (травень)
3)Екскурсія до школи (березень)
4)Свято весни квітень (квітень)
Методична робота вихователя:де мають виконувати та як оформити Читачі запитують: «Чи мають право педагоги дитсадка виконувати методичну, організаційну роботу та іншу педагогічну діяльність вдома? Як скласти графік роботи?». Відповіді експерта — у статті Сергій Борисенко , експерт з трудових відносин у галузі освіти, заступник голови Харківської обласної організації профспілки працівників освіти і науки України, голова правління ГО «Надихай» ДО ТЕМИ Зміни в оплаті праці педагогів ЗДО Як оплачувати працю педагогів, які не проводять занять у певні дні Робочий час педагогів закладу дошкільної освіти включає час, необхідний для здійснення освітнього процесу з вихованцями, а також виконання методичної, організаційної роботи та іншої педагогічної діяльності, передбаченої трудовим договором. Розгляньмо, опираючись на нормативні документи, де педагоги повинні виконувати роботу, крім безпосереднього здійснення освітнього процесу з вихованцями. Місце виконання Основний документ, який регламентує порядок чи процес виконання працівником своїх посадових обов’язків, — КЗпП. Трудовий договір — угода між працівником і роботодавцем, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець — виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Це визначено у статті 21 КЗпП. Аналогічна норма міститься і в пункті 17 Типових правил внутрішнього трудового розпорядку для працівників навчально-виховних закладів системи Міністерства освіти України, затверджених наказом Міносвіти від 20.12.1993 № 455. До карантину, спричиненого пандемією COVID-19, і повномасштабної агресії РФ проти України передбачалося за замовчуванням (з невеличкими винятками), що працівник повинен виконувати посадові обов’язки на робочому місці яке, як правило, розташовувалося у приміщенні чи на території роботодавця. Проте в сучасних умовах роботодавці поступово відходять від цього правила з різних причин, але насамперед з міркувань безпеки. У будь-якому випадку працівник повинен виконувати посадові обов’язки в місці, яке вказане в трудовому договорі або визначене роботодавцем у внутрішніх документах закладу освіти. Працівник не може самостійно, без погодження з роботодавцем, вирішувати, де він буде виконувати посадові обов’язки — вдома чи в приміщенні закладу освіти. Методична, організаційна робота, інші види педагогічної діяльності — частина робочого часу педагога. Якщо заклад освіти працює в очному режимі, усі працівники повинні працювати на робочих місцях. Тож і методичну діяльність педагог повинен здійснювати самостійно або разом з іншими колегами чи вихователем-методистом відповідно до плану й режиму роботи закладу освіти. Здійснення методичної роботи за межами закладу освіти — відвідування бібліотеки, іншого закладу освіти, участь у методичних об’єднаннях тощо — педагог повинен узгодити з директором закладу. Якщо ж заклад освіти працює дистанційно, у педагога більше можливостей, щоб самостійно визначити, де та яку методичну роботу здійснювати. Але педагог усе одно зобов’язаний виконувати накази директора закладу, зокрема щодо методичної роботи, участі в методичних заходах, які заплановано в закладі освіти. Директор закладу або вихователь-методист може перевіряти не лише результати методичної роботи педагога, а й те, як він її здійснював. Графіки роботи Для методичної роботи потрібно виділяти певний час кожного робочого тижня. Її тривалість і періодичність залежить від системи методичної роботи в закладі. Це може бути як щоденна робота, так і раз чи кілька разів на тиждень. Головне — дотримуватися встановленої норми робочого часу. Щоб дотримуватися Закону України «Про дошкільну освіту» та контролювати робочий час педагогів у закладі освіти, директор закладу має затвердити графіки роботи працівників. Вони залежатимуть від режиму роботи закладу освіти та конкретних груп. Затвердженого МОН зразка графіка роботи немає, тож його можна скласти в довільній формі. Він повинен бути чітким і зрозумілим, без двозначних трактувань. Графік роботи педагогів повинен відображати: час початку й закінчення роботи; вид роботи — здійснення освітнього процесу з дітьми чи методична робота. + Працівники не можуть самовільно змінювати режим роботи, вирішити не брати участь у запланованих заходах закладу освіти або виконувати методичну роботу вдома без погодження з директором закладу освіти. Це порушення трудової дисципліни, за яке можна застосувати заходи дисциплінарного стягнення.
Вихователь здобула ступінь магістра: як атестувати, щоб зберегти педагогічне звання Із листа до редакції: «Вихователь має 19 років стажу та за підсумками попередньої атестації у квітні 2022 року їй присвоєно 11-й тарифний розряд, кваліфікаційну категорію «спеціаліст» і педагогічне звання «старший вихователь». У січні 2024 року отримала ступінь магістра. Подала заяву на позачергову атестацію. Як за новим Положенням атестувати вихователя, щоб вона не втратила педагогічного звання?». Відповідь — у статті Антоніна Клименко , начальник управління соціально-економічного захисту ЦК Профспілки працівників освіти і науки України Згідно з частиною другою статті 45 Закону України «Про дошкільну освіту» за результатами атестації визначається відповідність педагогічного працівника займаній посаді, встановлюється або підтверджується тарифний розряд, присвоюється або підтверджується кваліфікаційна категорія та може бути присвоєно або підтверджено педагогічне звання. Постановою КМУ «Деякі питання встановлення підвищень посадових окладів (ставок заробітної плати) та доплат за окремі види педагогічної діяльності у державних і комунальних закладах та установах освіти» від 28.12.2021 № 1391 (далі — Постанова № 1391) затверджено розміри підвищень посадових окладів (ставок заробітної плати) працівникам у державних і комунальних закладах та установах освіти, серед яких є підвищення на 10% за педагогічне звання «старший вихователь», присвоєне педагогічним працівникам за результатами атестації. Пунктом 2 Постанови № 1391 передбачено, що затверджені цією постановою розміри підвищень посадових окладів (ставок заробітної плати) встановлюються працівникам, які займають посади згідно з переліком посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, затвердженим постановою КМУ від 14.06.2000 № 963 і на яких поширюються умови оплати праці працівників закладів та установ освіти. Тобто в Постанові № 1391 відсутнє розмежування щодо присвоєння педагогічних звань за певними посадами педагогічних працівників. Вимоги до збереження присвоєного педагогічного звання Пунктом 5.4 Типового положення про атестацію педагогічних працівників, затвердженого наказом МОН від 06.10.2010 № 930, яке діяло до 1 вересня 2023 року, тобто в період, коли в 2022 році вихователь атестувалася на присвоєння педагогічного звання «старший вихователь», передбачалося що педагогічним працівникам, які мають базову або неповну вищу педагогічну освіту, можуть присвоюватися педагогічні звання «вихователь-методист» (для музичних керівників, інструкторів з фізкультури та вихователів дошкільних навчальних закладів), «старший вихователь», якщо стаж їхньої педагогічної діяльності становить не менш як вісім років та якщо вони мають найвищий тарифний розряд. Підпунктом 1 пункту 3 наказу МОН «Про затвердження Положення про атестацію педагогічних працівників» від 09.09.2022 № 805 (далі — Положення про атестацію № 805), який на набув чинності з 1 вересня 2023 року та чинний на сьогодні, передбачено, що кваліфікаційні категорії, педагогічні звання, присвоєні до набрання чинності цим наказом, дійсні до атестації педагогічних працівників, проведеної згідно з Положенням про атестацію педагогічних працівників, затвердженим цим наказом. Пунктом 14 розділу І Положення про атестацію № 805 було встановлено, що до проведення чергової атестації педагогічного працівника за ним зберігаються присвоєні кваліфікаційна категорія (педагогічне звання). При цьому в Положенні про атестацію № 805 відсутні норми, які зобов’язували б проходити атестацію із 1 вересня 2023 року всім педагогічним працівникам. Тому впродовж 2022—2024 років за вихователем, незалежно від того, присвоєна йому кваліфікаційна категорія чи ні, мало зберігатися присвоєне в 2022 році педагогічне звання. Вимоги до присвоєння кваліфікаційних категорій Пунктом 9 розділу І Положення про атестацію № 805, в редакції наказу МОН від 09.10.2024 № 1277 (далі — Положення про атестацію № 1277), передбачається, що кваліфікаційна категорія «спеціаліст другої категорії» присвоюється педагогічному працівникові, який має освітній ступінь вищої освіти молодшого бакалавра (освітньо-кваліфікаційний рівень молодшого спеціаліста), бакалавра чи магістра (освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліста), освітньо-професійний ступінь фахового молодшого бакалавра, стаж роботи на посадах педагогічних працівників не менше ніж три роки. Кваліфікаційна категорія «спеціаліст першої категорії» присвоюється педагогічному працівникові, який має освітньо-професійний ступінь фахового молодшого бакалавра або освітній ступінь вищої освіти молодшого бакалавра чи магістра (освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліста), стаж роботи на посадах педагогічних працівників не менше ніж п’ять років. Кваліфікаційна категорія «спеціаліст вищої категорії» присвоюється педагогічному працівникові, який має освітній ступінь вищої освіти магістра (освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліста), стаж роботи на посадах педагогічних працівників не менше ніж сім років. Пунктом 10 розділу І Положення про атестацію № 1277 передбачається, що за результатами атестації педагогічні звання присвоюються (підтверджуються) педагогічним працівникам, які мають кваліфікаційну категорію «спеціаліст першої категорії» / «спеціаліст вищої категорії». Пунктом 11 розділу І Положення про атестацію № 1277 передбачено, що кваліфікаційні категорії та педагогічні звання присвоюються за результатами атестації, як правило, послідовно. Тобто, як і в попередній редакції Положення про атестацію № 805, у чинному документі зберігається застереження «як правило», що не вимагає обов’язкової послідовності у присвоєнні атестаційними комісіями кваліфікаційних категорій та педагогічних звань. Тому вихователь, яка здобула в 2024 році освітній ступінь магістра та має стаж педагогічної роботи понад 19 років, може атестуватися у 2024/2025 навчальному році на присвоєння вищої кваліфікаційної категорії та збереження педагогічного звання «старший вихователь», краще — присвоєння педагогічного звання «вихователь-методист». + Вихователь, маючи присвоєне атестаційною комісією педагогічне звання та освітній ступінь вищої освіти молодшого бакалавра (освітньо-кваліфікаційний рівень молодшого спеціаліста) чи бакалавра, мала право на позачергову атестацію у 2023/2024 навчальному році на присвоєння другої чи першої кваліфікаційної категорії.